«Гірники» мріють про зірки на погонах

 Майже триста студентів кафедри військової підготовки Дніпропетровського національного гірничого університету, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, беруть участь у навчальному зборі, що проводиться на базі 93-ї окремої механізованої бригади.

Як розповів завідувач цієї кафедри полковник Микола Кондратюк, програма підготовки офіцерів запасу розрахована на два роки. До неї залучаються студенти, які навчаються на 3–4 курсах університету та інших вищих навчальних закладів міста. Кількість студентів, які навчаються на кафедрі, залежить від державного замовлення. Як правило, це від 2 до 4 взводів. Відбір студентів проводиться за результатами складання іспитів. Також враховується середній бал за результатами попередніх сесій.

— Нині ми маємо понад 20 спеціалізованих аудиторій і класів. Крім того, на кафедрі є сучасні навчальна техніка та озброєння, лабораторне обладнання, навчально-тренувальний комплекс тощо. Для обчислювальної техніки розроблене програмне забезпечення, яке дозволяє моніторити виконання студентами вправ стрільб з озброєння бойових машин, тестувати їх з навчальних дисциплін, — зазначив полковник Микола Кондратюк.

Більша частина практичних занять зі спеціальної та технічної підготовок проводилась у парку бойових машин механізованого з’єднання, де студенти вдосконалили власні навички в обслуговуванні бойової техніки та відпрацювали нормативи з розгортання танкоремонтних та артилерійських ремонтних майстерень.

Своєю чергою загальновійськові дисципліни відпрацьовувалися на тактичних полях та директрисах Новомосковського загальновійськового полігона. Так, на бригадному танкодромі майбутні офіцери запасу виконали вправи практичного водіння танка Т-64 та бойової машини піхоти БМП-2. Студенти продемонстрували непогане водіння, якщо взяти до уваги, що робили це вперше.

— Для проведення польових занять ми залучили найбільш досвідчених командирів підрозділів та їхніх заступників, в яких є не лише великий досвід підготовки особового складу, але й практичний бойовий досвід, набутий у миротворчих операціях, — розповів комбриг полковник Володимир Карпенко.

Згодом на загальновійськовому стрільбищі навчальні групи тренувалися у складанні та розбиранні штатної стрілецької зброї, спорядженні магазина набоями та підготовці до виходу на вогневий рубіж. Склавши відповідні нормативи та заліки з вогневої підготовки, кожен студент виконав стрільби з пістолета, автомата, ручного кулемета та снайперської гвинтівки. А на іншому навчальному місці майбутні офіцери запасу виконали практичні стрільби з озброєння БМП-2 та танка Т-64 БВ.

Одним із тих, хто того дня стріляв на «відмінно», є студент четвертого курсу Дніпропетровського національного гірничого університету Максим Котій. За словами юнака, його батько служить у цьому механізованому з’єднанні на посаді командира протитанкового дивізіону, тож при стрільбі, він як син військового не міг осоромитися.

— Чесно кажучи, шкодую, що свого часу не пішов до військового вишу, — зізнається юнак. — Але ще не все втрачено. Після отримання диплому спеціаліста обов’язково підпишу контракт.

І він не один виношує такі плани. Більшість студентів теж налаштовані після випуску залишитися на офіцерську службу у військових частинах та підрозділах Сухопутних військ Збройних Сил України.